Це добірка «поетичних шаржів», де в «автомобільних» образах змальовані люди. Мушу подякувати за виникнення цієї ідеї художнику Віктору Зінченко, який на книжковому ярмарку Медвін представляв свою колекцію шаржів «Автосмайл». Щоправда, в нього автомобілі були все ж автомобілями, а не людьми. Усі чотири дні ярмарку я знаходилась на стенді молодіжного журналу «Стіна» разом із художником та його колекцією, а також очільниками «Стіни» Анастасією Правдивець та Наталією Костилєвою. Тільки я там сиділа зі своїми книжками.
Я спробувала написати три «поетичні автосмайли» (присвячені журналу «Стіна», самому художнику Віктору Зінченко та поетесі Вікторії Івченко, яка також була у гостях на стенді). Не знаю, чи варто було це публікувати. Якщо комусь із героїв не сподобається – видалю.
Очевидно, я не буду продовжувати цю добірку, щоб не збанальнити її.
Редакції молодіжного журналу «Стіна»,
зокрема очільникам Анастасії Правдивець та Наталії Костилєвій
 |
| Наталія Костилєва і Анастасія Правдивець |
Жодних мигалок, жодних сирен,
Просто в три смуги по трасі
Їде кортеж (під приглушений рев)
Авт ексклюзивного класу.
Чорні, блискучі. Натхненний в них лет –
Зримі розходяться межі.
Мабуть, це правильно – йти уперед
Не поодинці – кортежем.
Віктору Зінченко
 |
| Віктор Зінченко |
Автор для себе маленьку автівку
Сам ексклюзивно зробив.
Ніби слухняна істотка, от тільки
Прагне захоплено див.
Їздить по місту на піднятих крилах,
Котрі на диво їй личать…
Тільки й спиняють її мрійні схили
І мальовничі узбіччя.
Вікторії Івченко
 |
| Вікторія Івченко |
Є машини, певно, від Бога:
Не куповані – просто є!
І піднесені в них дороги,
Хоч і в’ються поміж людей.
Невловимі, летять, як вітер.
За кермом у них купа справ.
Лиш спиняють колеса миті,
Як співає душа Дніпра.
Обговорення дивитись на сайті ХайВей.
