Друзі, коли ви востаннє щось чули про Спілку письменників України (не рахуючи майнового скандалу)? А Спілка живе, в ній збираються письменники, проводяться різні заходи, презентації книжок, творчі вечори, працюють літстудії... Проблема в тому, що, крім самих спілчан, про це мало хто знає.
Проте не всі консервативно і законсервовано сидять у письменницькому будинку на Банковій. Є й такі, хто рухається до читача – в силу молодості і свіжих поглядів на літературне середовище. Це я про київську літературну студію «Перехрестя», що вже вісім років проводить зустрічі у стінах НСПУ. А також бере участь у різноманітних фестивалях, книжкових ярмарках, інших проектах, чи не всюди, де можна влаштувати поетичні читання; започатковує дискусії, зустрічі з іншими літоб’єднаннями, благодійні акції.
Так і треба, це спосіб виживання. Нині перетворення літератури на ринковий товар і можливість вільного викладання творів в інтернет самими авторами зумовили надзвичайну перенасиченість «ринку» «літератораторами» з одночасним падінням якості творів, а владу на цьому «ринку» захопили великі видавництва, сфокусувавши на собі увагу ЗМІ. За цих умов переважна більшість авторів (незалежно від якості текстів) лишаються непоміченими. Адже в їх натовпі не ризикують розбиратися ні читач, в якого немає стільки часу на читання, ні галузеві ЗМІ, яким зручніше отримувати прес-релізи з 5-10 великих видавництв і заповнювати їх інформацією сторінки своїх видань, ніж докладати зусиль і самотужки розбиратись у літпроцесі.
І за таких умов ті, що залишились за бортом великих видавництв, шукають себе та свої шляхи в цьому літературному просторі… Хтось занурився у творчість, аби вималювати усі свої образи, виписати думки, висловитись і зробити це талановито, аби й наступним поколінням ці тексти згодились. Хтось пішов стежкою епатажу – постійні виступи, слеми, театралізовані читання, вчинення скандалів і провокацій, яскравий незвичний одяг, ініціація власних видань і літературних конкурсів – аби постійно бути на публіці, постійно генерувати «новини» і "опинятися" в їх центрі, бути впізнаваними.
От тільки часто буває, що про перших творців майже ніхто нічого не чув, а про других – чули багато, але запам’ятали голі імена.
А де ж золота середина?
Напевно, спочатку має бути цікавий твір, а вже потім – його просування.
Що стосується літстудії «Перехрестя» - то тут пощастило його Величності Твору. Так, у центрі стоїть твір. Автори приходять на зустрічі студії, аби показати свій твір. Тут можна почути справжню критику, тут слухають тексти.
Насправді, в «Перехресті» підібрався такий основний склад, де автори вже мають досить високий рівень поетичної думки, образу і майстерності їх втілення в слово, мають вже свій особистий вироблений і впізнаваний стиль. Це таке гарне відчуття, коли, слухаючи, ти слідкуєш за охайною думкою і не відволікаєшся на якісь технічні моменти, хіба що художні несподіванки. Багато хто має вже видані книжки, а дехто й не одну.
На зустрічі студії в НСПУ також зазирають як уже визнані майстри слова, так і студенти вузів. Старші - подивитись на «молодняк» та й самим почитати, поділитись творчим досвідом чи й просто розповісти старі історії з життя спілки та її «мешканців».
І от, коли напрацьовані цікаві тексти, саме час показувати їх читачам, слухачам і глядачам. Такий зараз час – автори самі мають займатися маркетингом (просуванням) своїх робіт.
Очільник студії Вікторія Осташ в інтерв’ю газеті «Літературна Україна» назвала діяльність студії «повним циклом». Зокрема на питання газети «Чим займається студія», вона відповіла:
— Майже всім, що пов’язано з літературою. Від банального — «читаємо-обговорюємо своє і чуже», до промо-заходів, повний цикл… Є традиційні речі — планові «офіційні» зустрічі в Будинку письменників на Банковій; неформальні чаювання-кавування в дитячій бібліотеці на Білоруській; імпровізовані поетичні читання в середмісті — біля пам’ятників видатним особистостям; колективні творчі вечори за межами НСПУ — в Національному музеї Тараса Шевченка, у театрі «Колесо»… А трапляються і зовсім несподівані речі, серед яких — співпраця із волонтерами, які збирають кошти для дітей із онкозахворюваннями. Минулого року відбулися кілька благодійних акцій від «Перехрестя» в НСПУ, Музеї Шевченка (за активної підтримки Василя Портяка), в культурному центрі при одному з київських храмів, «Київському Єрусалимі». Співпрацюємо з іншими літугрупованнями, активно «фестивалимо», беремо участь в колективних виданнях, тематичних збірках, організовуємо публікації в періодиці, працюємо над літстудійним сайтом. Дехто з перехресників має власні книжки, одноосібні творчі сайти…
Вікторія Осташ
Що стосується публічних заходів «Перехрестя» – можу запевнити, що студійці не практикують порожній епатаж. Як правило це стримане читання творів – таке, щоб слухач не відволікався від текстів.
Найближчий публічний захід літстудії «Перехрестя» відбудеться на цьогорічному книжковому ярмарку МЕДВІН. Це можливість для усіх бажаючих послухати поетичні виступи студійців і навіть бардівську пісню у виконанні Валі Захабури. Отже,
Музично-поетичне дійство від літстудії "Перехрестя"
в рамках 14 Київської міжнародної виставки-ярмарку «МЕДВІН: Книжковий світ-2011» відбудеться
у неділю, 13 листопада
з 12.00 до 13.00
на літературній сцені «У Пегаса»
за адресою: вул. Фізкультури, 1, ст. м. Олімпійська.
14 Київська міжнародна виставка-ярмарок «МЕДВІН: Книжковий світ-2011» відбудеться 10-13 листопада в Національному університеті фізичного виховання та спорту (вул. Фізкультури, 1, ст. м. Олімпійська).
Зустріч в бібліотеці.
