Весна-поетеса: сайт Антоніни_Спірідончевої

Меню сайту
ТОП-20 матеріалів

Руда Кобилиця)

Участь в проектах з елементами міжнародності

Німфи дорвались до вина Афродити))))

Підбиваю підсумки свого творчого 2014 року :)

Побачила світ моя нова поетична збірка "Вістря голосу")

Книжка на ніч. Вона вже є :)

Амазонські читання на "Країні мрій"

Літстудія "Перехрестя" на Гогольфесті. Голоси і візії міста

Як ми їздили на Львівський Форум видавців (презентація "Першої тисячі кроків" та відкриття третього сезону "Урба-Перехрестя")

УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ: очний тур

«Вілаґ почуттів» – наймасштабніший збірник сучасної української поезії

Поетичну збірку «Пензлі різнобарв» презентовано у київському Будинку письменників

«Київ ПОЕТажний» бенкетував читаннями та презентаціями на «Медвіні». А я презентувала «Малолітку»

У Літературного клубу "Київ ПОЕТажний" гарна новина: вийшла друком книга поезій "Пензлі різнобарв"

Антоніна Спірідончева та Денис Кожухов-Суховій і їх «бунтарський» музично-поетичний діалог

Чоловік в дорогому костюмі і з соняхом замість обличчя – не з вашого офісу?

Волієте провокацій?! Вам сюди… (рецензія на книгу "Бізнес-провокація")

Про Сліва-фест та вранішнє гудіння в голові

Літстудія «Перехрестя» розбиває міф про консервативність і законсервованість Спілки письменників України

Клуб київських поетів «Київ поетажний» - спільнота інтернет-літераторів не поступається професійним літературним об’єднанням

Зараз на сайті
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Присутні:
Головна » 2010 » Січень » 5 » Мої свята
Мої свята
11:14

Я їх дуже чекала, бо у мене було багато планів, як зайнятись творчістю. Це такий стан, коли думок в голові купа, а зупинитись і записати їх - ніколи.

Так от, я витратила кілька днів і нарешті дописала свій роман про офісне життя. Це вимагало зусиль: якщо раніше, у 2006-2007-му я писала його собі в кайф, щиро сміялася з тих комічних і безглуздих сцен із топ-менеджерами серйозного бізнесу, які приходили мені в голову, то зараз, коли все давно придумано і висміяно, а рукопис поперекидався 2 роки в шухлядах, просто сидіти і переписувати ці думки на папір вже не так цікаво. Я писала просто щоб закінчити. Ще й безжально скоротила 2 розділи, які мені лінь було дописувати, які мали скласти десь третину твору, але й без них твір чималенький вийшов.

З кайфових занять було писання віршів. Я надумалась податись на конкурс, де змагаються підбірки інтимної лірики. Взагалі інтимна лірика - це така штука, яка добре пишеться, коли погано) А ще я не дуже люблю виносити на загал свої власні почуття. Отож, треба ще подумати, як її написати. А доведеться саме писати, бо раніше опубліковані, навіть в інтернеті, твори за умовами до конкурсу не допускаються. У мене є вже кілька творів і кілька цікавих ідей, які я планую втілити в твори від чоловічого імені. Взагалі я так ще не писала, тільки в одному творі - в романі, про який йдеться вище, де один з головних героїв - надзвичайно обтяжливий творчістю парубок, який весь час свої переживання втілює в поезії. В моїй ситуації щоб писати про кохання, треба якнайдалі відсторонитись від самої себе)

Кілька разів у мене виходило так, що я сідала писати інтимну лірику, а писалося щось своє, далеке від заданої теми, як наприклад:

 

Вихор бажань

 

Я схопила в повітрі вологім

Теплий вихор нічийних бажань.

Він смикнувся і ліг на долоні,

Як покірна вдомашнена лань.

 

Хто не втримав тебе, дикий вихре?

Хто хотів твоїх кручених мрій?

Безнадійно бажав і за вітром

Відпустив у нічний сніговій?..

 

Теплий вихре, ця зустріч знаменна,

Я-бо знаю, що думка – жива.

Спалах прагнень, лишайся у мене

І твори вже для мене дива.

 

Як і раніше, я не вірю в конкурси, швидше - в щасливі збіги. Але брати участь у конкурсах - це один із способів не стояти на місці)

Вже завтра почнеться підготовка до Різдва, запанує атмосфера свята. Мене це завжди зворушує і надихає. Імовірно, що на кілька днів урбаністичні мотиви в моїх творах (а твори будуть, бо коли ще, як не зараз?) зміняться на сільські краєвиди, зимовий ліс, казкові образи, яскраві вишиті узори і смак домашньої випічки прямо з печі. Моя донька вже приміряє вишиванку, вишиту її пра-пра-бабусею (по татовій лінії), тато дістає з комори різдвяну зірку, мама вигадує, якими стравами здивувати велику сім’ю, буде свято...

Переглядів: 246 | Додав: Антонина | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Пошук
Друзі сайту

Літературний клуб "Київ ПОЕТажний"

Літстудія "Перехрестя"

Журнал "Музеї України"

Журнал "Нова Січ"

Мої публікації на інших сайтах:

ХайВей (портал громадянської журналістики)

Проба пера

Гоголівська академія

ХайБлогер

Сумно?Ком

Клуб поезії

Севама

ЛітКлуб

Поетичні майстерні

Стихи.ру

Корреспондент.Блоги

Сторінка Вконтакті

Сторінка facebook

Мої книжки на Avtura.com.ua

Електронні книжки


Бізнес-провокація    
Бізнес-провокація
Це роман про топ-менеджерів і засновників, манери управління та прийняття ріш...
 
Весна-поетеса: Поетична збірка    
Весна-поетеса: Поетична збірка
Поезії Антоніни – двомовні. Вони напрочуд легкі, прозорі і мелодійні. В них п...
 
Малолітка    
Малолітка
«Малолітка» - книжка дівчача. До неї увійшли твори, в центрі яких стоїть моло...


Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz