У четвер я і Світлана Балагула були у видавництві "Факт". Вичитували верстку, обговорювали дизайн книжок. Раптово мені захотілось змінити порядок віршів у збірці, що я й зробила прямо у видавництві, поки Свєта з верстальником Андрієм вносили правки у книжку Світлани. Перед цим я перемішала українські та російськомовні вірші. Мабуть, це було помилково. Я виправила цю помилку - зараз у книжці намічається 3 україномовних і 2 російськомовних розділи, але "каші" вже немає. Нібито остаточно зупинилась на назві моєї книжки "Весна-поетеса".
Я не мала, з ким залишити свою доньку Дарину, тож мусила взяти її з собою у видавництво. Здається, вона там усіх поставила на вуха. Принаймні, з’їла усі шоколадки, усі м’які іграшки були перенесені у кімнату верстальника і художниці. Дарина трохи гралася, трохи малювала, трохи наробила шкоди (навіть не трохи). А оскільки я кожні 5 хвилин за нею бігала, то наша присутність у видавництві затягнулась на півдня. Дарина гралася з котом і собакою Каєм, що живуть на подвір’ї видавництва "Факт", яке займає двоповерховий будиночок у приватному секторі на "Нивках". Останні години, коли я з Андрієм працювали над версткою моєї книги, Свєта та хужожниця Марічка з Дариною пішли на внутрішнє подвір’я, де є велика стара гойдалка і яблуні зі стиглими яблуками. Лиш там Дарина змогла сидіти відносно спокійно. Отаким був наш останній похід у видавництво "Факт". На наступний візит я постараюсь відвести Даринку у дитячий садочок.
|