Головна » 2009 » Вересень » 9 » РЕЦЕНЗІЯ НА КНИГУ "ВЕСНА-ПОЕТЕСА". Вікторія Івченко
РЕЦЕНЗІЯ НА КНИГУ "ВЕСНА-ПОЕТЕСА". Вікторія Івченко
22:45
Пульсує Думка, живе Образ...
«Прибула
непомітно весна в наше місто.
Зустрічали
її магістралі у бруді,
Будівництва
– пучками сталевого пруття,
А
дерева примірили з бруньок намисто».
З
творчістю Антоніни Спірідончевої я знайома вже кілька років - завдяки
її публікаціям у мережі Інтернет. І от настала черга з віртуального стану
переходити у реальний. За цей час творчого зростання голос поетеси став
твердішим, більш упевненим. Так має бути. Спілкування з читачами, нехай і
заочне, завжди спонукає до нових пошуків – вдалої рими, слова, образу. А тепер
нехай побачить світ збірка віршів – і відбудеться побачення наяву…
Поезії
Антоніни – двомовні. Іде сповідь серця одразу і українською, і російською.
Вбачаю у цьому, висловлюючись по-сучасному, лише позитив. Бо не може одна мова заважати
іншій. То – як два крила у птаха. Знаю, про що кажу, бо й сама віршую у такий
самий спосіб. Справжнього поета (і справжнього читача) такий підхід тільки
збагачує у розумінні пізнання світу й себе. «Скільки мов ти знаєш, стільки
разів ти людина», - твердять класики. Отже, про самі вірші…
Вони
напрочуд легкі, прозорі, мелодійні. В них пульсує Думка, живе Образ. Дуже часто
природа стає одухотвореною саме завдяки цим поезіям:
«В твоїх очах іскряться очі зір
І небо чистими сльозами плаче.
В них стелиться туман холодних гір
І б’є щосили джерело гаряче».
«Загулявшей весне надоело искать приключений,
Надоело,
расслабившись, нежиться в мягкой траве.
Так
устала она от весенне-гламурных течений,
А
возлюбленный ветер, забывшись, гулял в синеве…»
Недаремно
Антоніна так назвала свою поетичну збірку – «Весна-поетеса». Відчувається, що
лірична героїня поетеси ототожнює себе з цією порою року, надихається чудовими
весняними краєвидами, дослухаючись до власного серця. А воно завжди правду
знає. Завжди. Варто лише прислухатися:
«Бувай, лети у своє небо.
Мене чекає власна доля,
Мені птахів, як ти, не треба,
Бо небо – інша
є неволя.
Чітка
моральна позиція, здатність розрізнити «чорне» й «біле» – ще одна приваблива
риса поезії Антоніни Спірідончевої. У наш час подвійних стандартів,
невизначеності у стосунках чоловіка і жінки, шаленої руйнації кордонів
дозволеного і недозволеного, ці рядки – мов ковток чистого повітря. Нехай
читають цю книжку молоді та юні, нехай знаходять свої «перлинки» Краси,
Порядності, Честі й Розуму:
«Під
яким живемо маринадом?
Консерванти
«щоденно-буденне»
Трохи
змінюють смак. А ми раді
І
у щасті сімейному певні».
«Ты
видел где-нибудь влюбленные снега?
А
слышал, чтобы дождь стучал о чувствах,
Чтоб
о любви стонали холода
И
песни пели отпечатки грусти?»
І
от я повертаюся знов і знов до коротеньких віршів, смакую їх – мов коштовний
напій, і не можу не радіти новому Талантові. Серед життєвих штормів, серед
сірості й метушні розквітла тендітна квіточка – поетичний дар Антоніни.
Ця
непорушна віра у добро і є секретом, внутрішнім стрижнем Антоніниних віршів:
«Жизнь
прекрасна в свои пять утра,
Когда
летнее солнце проснулось,
Разлилось
на вес мир, улыбнулось,
Засияло
лучами добра».
І
поетеса живе саме так, ані на крок не відступаючи від власного життєвого кредо:
«Не боятися пити до дна,
Та
й із часом кохання не меркне.
Добрі
творить Всевишній дива:
Поки
п’єш, чаша та невичерпна».
Наостанок
хотілося б побажати авторці нової поетичної збірки подальших творчих злетів.
Майбутніх прозрінь. Радісних відкриттів. Щасти тобі, Антоніно, у наш нелегкий
час загальної зневіри й збайдужіння. Ти прийшла у цей світ, аби змінити його,
бодай найменшу частку, на краще. Вірою у Добро він буде врятований!
«Там солнце сандали обуло,
Гуляет.
А в спящей квартире
Проснувшийся
мир слышен гулом
Разбуженных
автомобилей».
«А можливо, роки – то є
хмари, що небо відкрили?
Враз повинна звільнитись прозора
небесная синь.
А ти - сонцем осяяний птах, що,
розправивши крила,
Бізнес-провокація
Це роман про топ-менеджерів і засновників, манери управління та прийняття ріш... Весна-поетеса: Поетична збірка
Поезії Антоніни – двомовні. Вони напрочуд легкі, прозорі і мелодійні. В них п... Малолітка
«Малолітка» - книжка дівчача. До неї увійшли твори, в центрі яких стоїть моло...