Минув
12-й книжковий ярмарок Медвін – минув для нас весело, з кавою і
шампанським, з друзями і гостями презентації наших поетичних збірок
«Весна-поетеса» та «Обнаженная душа», з новими знайомствами і корисним
досвідом. Безтурботні дівчатка Тоня Спірідончева і Свєта Балагула (ніяк
не можу усвідомити себе серйозною жіночкою, коли це не стосується
сім’ї) раділи виходу своїх перших книжок. Раділи, як діти, проте
сталося щось дуже важливе. До цього я не заморочувала собі голову
думками, чи будуть у мене ще виходити нові книжки. Я ж вільна людина –
якщо напишу щось вартісне – то «чому б і ні?», але ж я нікому не
зобов’язана: не захочу – то й не напишу. Але зараз щось змінилось...
 | | Богдан Слон Головченко читає свій вірш. |
Прогреміла
наша презентація. Насправді, вона не так вже й греміла, але пройшла з
певною видовищністю – читання віршів зі стільчика і з міцних чоловічих
плечей та колін, трохи еротики і наостанок поетичний вечір під
відкритим небом. І в тій простенькій програмі, що реалізувалась на
стенді молодіжного журналу «Стіна», яка навіть не була продумана, а
розгорталася експромтом, виявилось задіяними чимало людей і
організацій, чиї зусилля залишились так би мовити за кулісами, але яким
ми дуже вдячні.
Молодіжному
журналу «Стіна» та персонально Наталії Костилєвій і Анастасії
Правдивець. Завдяки їх поглядам на сучасну культуру, переконаності у
необхідності її просування, гостинності та організаційному таланту
власне й відбулась сама презентація, яка завчасно була включена в
програму заходів ярмарку «Медвін», проафішована, а поетичні збірки
«Весна-поетеса» та «Обнаженная душа» були відправлені на конкурс в
рамках 12-го книжкового ярмарку Медвін. Окрема тема – форум творчих
людей журналу «Стіна», який дає можливість знайомитись і спілкуватись,
брати участь у конкурсах, обмінюватись корисною інформацією. Деякі
форумчани – фотограф Андрій Недзельницький, поет Богдан Слон
Головченко, юна поетеса Аня INFERI брали активну участь у дійстві.
Якщо ми зі
Світланою відповідальні за зміст наших поетичних збірок, то видавництво
«Факт» чудово попрацювало над їх дизайном, а особоливо – над дизайном
обкладинок. Щоправда, на шмуцах Світланиної книги використані малюнки
Тетяни Існюк, але збірки мають чудовий вигляд. Крім того видавництво
розщедрилося на рекламну продукцію, що взагалі рідкість. Зали
експоцентру і стенди «Факту» та «Стіни» були прикрашені нашими
яскравими афішами, а в якості подарунків та задля створення
видовищності використовувались наклейки, що повторювали дизайн наших
книжок.
Особливе
місце в нашому успіху посідає портал громадянської журналістики
«ХайВей». Чудове поєднання можливостей художньої літературної творчості
та випробування себе в журналістиці. ХайВей протягом останніх двох
років був основною площадкою, де я публікувала свої твори. Тут зустріла
багато хороших, щирих, до того ж творчих людей, кияни ж завітали на
нашу презентацію на Медвін: Вікторія Івченко, вона ж написала рецензію
до моєї збірки «Весна-поетеса», Наталія Безсонова, В’ячеслав Рошко,
Михайл Волгін (Плеханов), Володимир Бровко, Аріель, Жанна Новицька,
Віталій Ващук, який з’явився майже несподівано, але завдяки йому свято
запам’ятається багатьом.
Саме на ХайВей
я познайомилась і подружилась з поетесою Світланою Балагулою. Стосунки
виявились плідними, адже поодинці невідомо, коли б визріла ідея видати
книжки та коли б ми дійшли до видавництва.
Словом, сайту
ХайВей ми дуже вдячні, тому й завітали в редакцію, щоб подарувати свої
щойно видані книжки ключовим особам сайту та запросити їх на
презентацію. Щоправда, майже одночасно з нами Сергій Даниленко проводив
презентацію на Медіакемп, до якого має безпосередніше відношення, але
погодився кілька днів показувати банер з анонсом нашої презентації.
Хайвеївці
– добродушні люди, багато з яких захотіли нам допомогти. Наприклад,
Анатолій Герасимчук розповідав про наші книги у своїй газеті «UАргумент».
З Наталією Костилєвою зустрілись, до речі, теж на ХайВей. Олексій
Костромін допомагав організаційно, редакційно та інформаційно. Віктор
Тригуб розмістив прес-релізи на сайтах, якими управляє. Дуже багато нам
допомогли Дмитро Федоренко і Леонід Хомяков, що займаються проектом RT.KORR.
Це і розміщення матеріалів, і дружня підтримка. Правда, на нашу
презентацію вони не прийшли, можливо, тому, що напередодні ми провели
вечір в літературній кав’ярні виставки до самого закриття.
Взагалі
ярмарок цьогоріч проходив кволо, дуже багато людей були психологічно
здолані поросячим грипом. Проте презентація наших книжок вийшла
веселою, гучною і незабутньою. Справжньою несподіванкою для нас зі
Свєтою стали перемога в ярмарковому літературному конкурсі (номінація
«дебют молодого автора») та вручення дипломів.
Я ще всього не
усвідомила, але внутрішньо відчула, що вручений диплом є перепусткою за
певну межу. Якщо перед цим я ставилась до своєї творчості не надто
серйозно, як до хоббі, не замислювалась над тим, що я говорю і кому
адресую, хоч це швидше стосується інтернет-публікацій, які легко
видаляються, і коментарів: така собі проста дівчинка – що хочу, те й
патякаю, то за цією межею щось принципово змінилось. Ні, я не стала
відомішою чи зірковішою, проте я відчула свою відповідальність за
сказане, яке тепер адресоване не лише вузькому колу хайвеївців і
хайблогерів, а дещо ширшому загалу. Моя позиція така, що література
повинна нести людям добре, світле, щире, цікаве й розвиваюче. І тепер
мені самій треба слідувати цим принципам, а не лише чекати цього від
інших.
Наразі я ще не
осмислила, бо на це треба певний час, яку відповідальність покладають
на мене вихід книги та висока відзнака конкурсу. Може, я усе
перебільшую? Поки що я знаю, що не хочу скандальної слави, що волію
залишитись такою ж домашньою і водночас кваліфікованою в тих сферах, що
стосуються моєї професійної діяльності. І хочу, щоб мої твори
продавались тому, що вони того варті.
|
