Видавництво «Факт» та молодіжний журнал «СТІНА» представляють:
Поетичну збірку Антоніни Спірідончевої
«ВЕСНА-ПОЕТЕСА»
Та поетичну збірку Світлани Балагули
«ОБНАЖЕННАЯ ДУША»
на 12-й Київській міжнародній книжковій ярмарці
Медвін: Книжковий світ – 2009
Перелік заходів:
6 листопада – в 13.00 автограф-сесія Антоніни Спірідончевої та Світлани Балагули на стенді видавництва «Факт».
7 листопада – в 14.00 презентація поетичних збірок Антоніни Спірідончевої «Весна-поетеса» та Світлани Балагули «Обнаженная душа» на стенді молодіжного журналу «СТІНА». Фуршет.
Антоніна Спірідончева «ВЕСНА-ПОЕТЕСА»
Анотація:
Антоніна Спірідончева в мережі Інтернет друкується вже не один рік. А от ця реальна її збірка – перша.
Поезії Антоніни – двомовні. Вони напрочуд легкі, прозорі і мелодійні. В них пульсує Думка і живе Образ. Ці рядки в наш складний час – ніби ковток чистого повітря. А двомовність тільки допомагає читачеві у розумінні себе і світу.
Про автора:
Антоніна Спірідончева народилась у 1982 році у м.Києві. Вірші і прозу почала писати ще в шкільні роки. Однак тільки деякі її твори побачили світ у 2001-2003 роках у періодиці, далі було майже затишшя. Тільки через п’ять років авторка знов, але вже потужніше заявила про себе публікаціями в Інтернеті, зокрема на порталі громадянської журналістики ХайВей. Поезія її дуже світла, прозора, вражає своєю чистотою, щирістю і відвертістю. Ранні вірші дещо наївні, в них відчувається тісний зв’язок з українськими фольклорними традиціями. «Весна-поетеса» - це внутрішній стан авторки і її лірична героїня.
Авторка розповідає про книгу:
В основу книги «Весна-поетеса» лягла поетична збірка «Пісня природи», це ранні твори, написані у 1997-2001-му роках. Вони відрізняються від усього, що я писала пізніше - у них відчуваються молодість та фантазії. Перебуваючи у декретній відпустці, я мала достатньо часу, щоб їх відредагувати, а потім зібрала їх у збірку за принципом сезонності. Розпал емоцій – це літо, розлука, депресія – осінь, душевне спустошення – зима, паростки закоханості та оптимістичний погляд у майбутнє – весна. У відповідні розділи увійшла і пейзажна лірика, утворивши таким чином цикл літо-осінь-зима-весна. «Пісня природи» є художньо- та ідейно-завершеною поетичною збіркою.
Однак, вже під час консультації у видавництві «Факт» виявилось, що для повноцінної за обсягом книги тільки «Пісні природи» замало. Тому в книгу було включено ще кілька розділів, два з яких – російськомовні. Перевагу надано поезіям, які вписуються в концепцію близькості з природою, роздумів про любов. Тут юнацька невинність змінюється дорослим поглядом на життя, пори року і природні явища наділені сексуальністью. Хоча потрапили в збірку навіть відверто стьобові твори як-то «Выкинь телик в мусоропровод».
Кажуть, що кожен графоман мріє побачити свій доробок в паперово-книжному вигляді. Не буду сперечатись; я не знаю, хто я. Проте мрії про книгу у мене з’явились ще в юнацькі роки. На літературній сторінці порталу громадянської журналістики ХайВей я познайомилась і здружилась зі Світланою Балагулою, яка теж публікувала багато поезій. Разом і подалися шукати видавництво.
З інтернетом є одна проблемка: і я, і Світлана при кожному пошуку в Гугл знаходили свої твори у чиїхсь щоденниках, блогах, форумах... Чомусь ті, хто тирить вірші, часто забувають вказувати автора, хоча й не видають їх за свої. З одного боку це не дуже приємно, а з іншого – ми розцінили це як сигнал – наші вірші читають. Тож сподіваємось, що і в книжковому вигляді наші поезії матимуть успіх. Та й «узаконити» права на свої твори, які безконтрольно розтікаються мережею – теж хочеться. Ось таким чином і визріла ідея видати свої перші поетичні збірки.
Добре це чи погано, але я не належу до професійних кол, не є членом літературних студій чи інших об’єднань письменників. До того ж в професійних колах, як я чула, побутує неоднозначне ставлення до так званої «сетератури», тобто літературних творів, опублікованих у мережі Інтернет, мовляв, усе це непрофесійно, по-графоманськи. Я спокійно до цього ставлюсь. Проте я вірю: те, що здатне зворушити почуття, запасти в душу і наповнити її світлом, знайде свого читача хоч в Інтернеті, хоч в книжковому магазині.
| 
