***
Скоро зустрічатимемо Новий рік. Я вже казала, що це час підбивати підсумки року, що минає, і складати плани на наступний рік.
Я не поспішаю озвучувати свої підсумки, бо хочу закінчити усі справи, які можна закінчити в цьому році і не переносити їх в наступний. Хоча це дріб’язок, бо з серйозними планами і результатами мені вже все зрозуміло...
Але в цьому пості я скажу про те, що я хочу назавжди залишити в минулому, в 2011 році без права повернення - усе, що стосується Федоренка і його компанйонки. Я хочу, щоб ці люди ніколи більше не траплялись на моєму шляху.
Щодо позову до Федоренка - питання не вирішене. Сподіваюсь, усі заспокояться і це не вийде за межі 2011.
***
Саме дочитую "Безкрилих птахів" Хосе Хав’єра Абалосо (у "Дніпрі"). Я вже казала, що мені дуже подобається ця річ. І от щойно дочиталась до такої простющої, але важливої для мене тут і зараз істини:
"У цій пісні йдеться про птаха, який тікає, бо йому хотіли підрізати крила. Яка цікава дилема: ти підрізаєш йому крила, щоб залишитися з ним, і тримаєш його в клітці або ж не чіпаєш його крил - і він вільно літає, назавжди від тебе віддалившись".
Я давно помітила, що коли усе йде як по маслу (навіть неприємності, з яких я бачу позитивний для себе вихід, той вихід, який назрівав, але якому не вистачало спровокованого конфлікту), і коли доля мені підкидає влучні підказки, як от з цими "Безкрилими птахами", відповіді, яких мені не вистачає, я точно знаю, що Я НА ПРАВИЛЬНОМУ ШЛЯХУ.
п.с. Шкода, що про безкрилих птахів не читають ті мої "друзі", яким після кожного Медвіну світ не милий без Весни-поетеси. А може й добре, що не читають. Вони б інакше це розтрактували. А я не хочу, щоб мене хтось намагався залишити біля себе, я люблю волю.
***
Підбиваючи підсумки року, навіть нема що написати... Тобто вже все давно написано і опубліковано впродовж року, найголовніше навіть винесено в імпровізований ТОП на моєму сайті. Тепер лишилось тільки запостити посилання.
Ця книжка вийшла ще наприкінці 2010 року, але ми в клубі "Київ поетажний" жили нею впродовж більшої половини 2011-го, поки не назріла ідея випустити ще 4 клубні збірки. Отже, "ЭСПЕРАНТО МНОГОТОЧИЙ".
***
Навесні цього року вийшла моя друга книжка - гумористичний офісний роман "Бізнес-провокація".
Вона (на пару з моєю першою книжкою "Весна-поетеса") увійшла у подарунковий фонд фестивалів юних журналістів "Прес-весна на Дніпрових схилах" та "Осінь у Славутичі".
Були міні-презентації в літературних тусівках, фотографій яких я, на жаль, не маю. Було ще щось, навіть багато чого, фотографій чого я теж не маю. Але восени ця книжка вийшла вже у серйозному видавництві. Зараз її включено у перелік помітних книжкових новинок, які мають бути відрецензовані поважним книжковим сайтом. Про подробиці не говорю, імен не називаю. Заздрісників багато (в чому я вже переконалась), деякі навіть оформили підписку на мої обновлення на ФБ))) Тому якщо щось і говоритиму, то постфактум.
Бизнес-провокация
***
Бизнес-провокация - это роман о топ-менеджерах и учредителях, манерах управления и принятия решений, о бизнес-процессах, а также о пиаре и журналистике. На первый взгляд, все они в романе «не от мира сего» - потому что автор над ними жестоко пошутил, но… Иногда вам будет казаться, что события происходят у вас в офисе, и с героями вы тоже знакомы.
Бізнес-провокація | Всі книги
***
Був весняний Медвін. Наскільки я пам’ятаю, я тоді брала участь у поетичних читаннях з "Фест Степ" та з "Перехрестям". З журналом "Стіна" також планувались поетичні читання, але не відбулись, бо не прийшли поети.
Зате на Стіні відбувалась виставка дитячих малюнків "Світлий образ майбутнього нашої планети". За такі речі очільникам журналу - низький уклін.
Там же відбувалась одна вельми маргінальна і малолюдна подія, через яку мені досі намагаються юзати нерви))) але про неї в наступному лінку.
А зараз про позитив. Точніше зараз мені ця стаття, тобто ця збірка особистих вражень вже не подобається, але так вже вона була написана.
Не-про-Медвін (закінчення) + ВІДЕО | ХайВей
***
Весняний Медвін - це, мабуть, той переломний момент, коли в мене виробилось несприйняття надмірного і нечесного піару.
Власне через це несприйняття я і не хочу на кожному розі кричати про Бізнес-провокацію, не хочу завішувати своїми плакатами вільні місця на книжкових ярмарках, не хочу вигадувати побрехеньки про свою книжку і про себе. От не хочу і все.
Можливо, це не правильно з ринкової точки зору. Тобто я знаю, що не правильно. Але я не прагну швидких масових продажів книжки. Я хочу, щоб книжка сама себе продавала, а не я її штовхала не дуже моральними методами. Напевно, я романтик)))
Після весняного Медвіну я написала замітку про піар... в якій деякі особи впізнали... хе-хе... себе. Тоді я була вражена, коли побачила, як в мій матеріал налетіли ображені коментатори і почали ображати мене. А зараз мені це смішно. Навіть не так. Зараз мені це пофіг. Але я не видаляю образливі коментарі на мою адресу... з ними навіть цікавіше - це вже історія! Люди, які самі себе здали цими коментарями, і досі не можуть мені пробачити їхньої власної дурості. :))))
Не-про-Медвін (початок) | ХайВей
***
Можливо, не наймаштабнішою (через дощ), але найяскравішою за враженнями (таки через дощ!) була цьогорічна "Країна мрій".
Мої враження про Гоголівські читання на Літературній її частині - у статті:
Літературна Країна мрій і поетичні читання під дощем (день перший)
***
Впродовж року я регулярно відвідувала зустрічі "Київ поетажний". Це спільнота, яка самоорганізувалась в інтернеті та почала регулярно зустрічатись в реалі.
Вчора отримала невтішне смс: кафе, в якому проводились зустрічі, закривається. Тобто щось буде змінюватись. Чи клуб перебазується в інше місце, чи буде функціонувати лише в інтернет-режимі. Побачимо. В будь-якому разі я готую цікаву (сподіваюсь:))) компіляцію відзнятого з членами клубу відео. А також готуються наші клубні збірочки. Цього ніхто не відміняв.
Клуб київських поетів «Київ поетажний» - спільнота інтернет-літераторів не поступається професійним літературним об’єднанням
***
***
Свій "звіт" про осінній Медвін я зробила особливим чином - і я цим пишаюсь. Бо такі речі робити ТРЕБА! Я спробувала зробити "альтернативний" Медвін в обличчях, щоб показати, що, крім розкручених письменників, там ще дуже багато творчих людей.
Осінній "Медвін" у персонах: альтернативний погляд
***
Впродовж року було багато різнокаліберних поетичних читань. Більшість з них я не фотографувала. Але фотографувала Жіночі поетичні посиденьки на свято св. Варвари, де ми з іншими дівчатами "викаблучувались". Викаблучування було переважно в текстах віршів :))))
Світлини є в моєму фотоальбомі.
Жіночі поетичні читання на Варвари
***
Ще були Миколаївські поетичні читання від журналу "Стіна" на зимовому Медвіні в КиївЕкспоПлазі. Те що було на поверхні - є в моїй статті. Я була куратором цих читань. Я рада і вдячна усім творчим людям, які прийшли з хорошими намірами на цю зустріч, знайомились, читали. Більшість залишились задоволеними заходом.
Підкилимні ігри, які й для мене самої відкрились згодом, мене особисто шокували. Вони потребують окремої розмови і осмислення. Висновків про те, з ким можна мати справу, а з ким ні. Проблема ж не в тому, що на захід потрапили провокатори, які вже не перший рік вигадують, яку пакость зробити Весні-поетесі... а в тому, що це взагалі було можливо і що це відбувалось з відома керманичів "Стіни".
Миколаївські читання від журналу «Стіна» на Медвіні. Враження з епіцентру
***
Підсумовуючи рік, варто сказати не лише про те, що роблю я, але й про те, що відбувається поза моєю волею стосовно мене, але також про щось сигналізує. Як на мене, про щось хороше, хоча на перший погляд нічим хорошим не видається. :)))
Це і зміна у ставленні деяких давніх друзів з числа інтернет-поетів. Мовляв, ми тебе більше не бачимо і не читаємо, бо стало нецікаво.
Це і погані оцінки моїх результатів там, де ці оцінки виставляються анонімно. Наприклад (але не тільки), на моєму персональному сайті хтось виставляє низькі оцінки моїм публікаціям. Особисто в мене є відчуття, що цих анонімів я знаю за іменами та прізвищами)))
Це і переслідування мене однією "творчою особою" з її не менш творчим коханцем, який за цю "творчу особу" робить усю брудну комент-роботу в інтернеті.
Але попри затишшя щодо зацікавлення моєю діяльністю, я бачу статистику на тих сайтах, де це технічно можливо, і бачу скільки разів на мої публікації заходять з того ж Гугла за пошуковим словом "Антоніна Спірідончева".
Спостерігаючи усе це, мені здається, що в мене усе значно краще, нім мені намагаються це продемонструвати. І можливо, навіть краще, ніж я сама собі уявляю)))
***
Це були мої підсумки мого 2011 року. А плани на наступний рік будуть уже в наступних записах і, певно, вже не сьогодні. Завтра. Так, завтра. :)))
|
