Учора (5 квітня) із самісінького ранку ми з поеткою Вікторією Івченко зустрічалися із учнями 8-х класів Гімназії № 191 на Березняках. Як і більшість літературних заходів, що відбувались протягом поетичного місяця віршня, ця зустріч стала можливою завдяки особистим контактам виступаючих. Вікторія Івченко свого часу навчалась в цій тоді ще школі і, перебуваючи на хвилі піднесення після поетичних читань в гімназії "Троєщина" (в якій, до речі навчалась я і організація того виступу стала можливою завдяки моїм контактам), домовилась про зустріч з учнями у своїй рідній школі.
Ми читали багато віршів, розповідали про себе, стан літератури і поезії, про заходи для її повернення до широкого читача, зокрема про мегамарафон Віршень. Спершу дітям було нецікаво - певно, це вплив загального ставлення суспільства до поезії. Але згодом розворушились. Вікторія представляла свою творчість, починаючи з ранньої і закінчуючи тими творами, що мають увійти до її наступної поетичної збірки "Я - Мавка", а також чимало уваги було приділено її "Гімну Лівобережжя", вже у студійному записі, адже вірш перетворився на пісню.
Я читала свої раннні вірші з моєї першої збірки "Весна-поетеса", бо знаю, що вони дітям ближчі і цікавіші, зрозуміліші, ніж поезії "старші". А також на завершення читала свої " бунтарські" поезії.
Потім ми дітям запропонували поспілкуватись і задавати питання. Питань було дуууже багато - цікавих, осмислених. Про натхнення і натхненників, стимули, пошуки, навіть про "вірші на замовлення" та співавторство. Ми пожалкували, що взяли із собою мало книжок, бо наприкінці з’ясувалося, що чимало з присутніх захотіли мати книжку поезій, тим більше з автографом. Зустріч пройшла чудово!
Вікторія Івченко
Фотографій мало, тому що мені, як виступаючій, було не зручно ходити по аудиторії, а себе сфоткати - тим більше не зручно :))
