«Бізнес-провокація»
Ця книжка зараз перевидається. Якраз знаходиться у друкарні. Поїде (обіцяють) на Львівський форум видавців. Те, що видавництва живуть від Медвіну до Медвіну, а від Медвіну до Форуму – я знала. Якраз перед цими книжковими ярмарками друкарні просто завалені замовленнями. Але для мене було новиною, що оскільки все робиться «в останню хвилину», друкарні не встигають понадруковувати повні тиражі, а тому друкують всього потроху і везуть не на склади видавництв, а самотужки прямо на ярмарок. А вже коли ярмарок відгуде, то можна спокійно роздивитись якість надрукованого і решту додрукувати)))
Літературне стадо
Всі їдуть на Форум, потім всі їдуть на Медвін. Бо це нібито найкращі площадки для самореклами. А в мене така апатія до цього виробилась... Ці стадні забіги літераторів... Нічого не хочеться. Хочеться на море.
Ще «Бізнес-провокація»
Забула сказати. Видавництво прогнало книжку ще раз через коректора з якихсь журналістських кіл. Звідти мені передали, що «Бізнес-провокацію» треба видавати студентам журфаків замість підручників. Тішуся. Мені перед цим майже те саме говорили двоє людей, які викладають журналістику. Але «Бізнес-провокація» - це не підручник, це стьоб над усіляким ідіотизмом, і там все ж більше про бізнес.
Відкладання і викидання нафіг
Завжди дуже вагаюсь щодо своїх творів – чи треба їх публікувати, чи варті вони хоч якоїсь уваги. Вони завжди в мене важко проходять самоцензуру.
Перше, що я хотіла викинути нафіг, були найдревніші вірші, які писалися ще в шкільні і трохи в студентські роки. Але я їх пошкодувала. Опрацювала, і з них вийшла «Весна-поетеса». Проте моє ставлення до неї дуже мінливе. То я пишаюся нею, то хочеться вилучити її з торгівельних мереж))) Хоча розумію, що до якості книжки це не має жодного відношення. Це десь так само як з особистими фотографіями – проходить якийсь рік і хочеться видалити їх з альбому.
«Бізнес-провокацію» я відкладала три роки. Знову ж таки не було впевненості, що вона когось зацікавить.
Зараз вагаюсь ще з однією книжкою... жіночо-молодіжної прози. Кручу її по-різному, думаю, що в ній викреслити... І чи не викинути нафіг кілька оповідань? Чи не надто вона... еммм... не знаю яка. Насправді вона вже проанонсована навіть на останній сторінці «Бізнес-провокації» і мене вже кілька разів спитали «ну так де? ну так як? коли буде рукопис?», але я тупо тягну час))) З одного боку мені для початку хочеться подивитись, як піде «провокація», з іншого, є деякі плюси в тому, щоб відтягнути її на 2012 рік, а не видавати наприкінці 2011-го. Але найбільше – це дуже ідіотська ситуація))) – мені не хочеться показувати її редакторам. Там троє редакторів-чоловіків і мені так не хочеться їм ці тексти показувати, що просто триндєц.
З новою поетичною збіркою поки що простіше, бо до неї ще далеко і найбільші вагання ще попереду. Тим не менше близько половини віршів, які імовірно до неї увійдуть, ще в інтернеті не публікувались і публікувати їх мені не хочеться.
Іноді здається, що уся ця «літературна діяльність» – відбувається чисто для власного задоволення, для власного его чи для ілюзії самореалізації, дідько його знає. Тішить лиш, що іноді хтось читає)))
Проте я й досі не впевнена, що це моє. Може, треба все кинути, запихнути подалі ці рукописи, заспокоїтись із цими книжками, залишити у спокої літературні сайти (на яких, до речі, існує лиш ілюзія читання) і зайнятись чимсь більш корисним. Математикою, ги-ги. Умію ж я робити усілякі фінансові аналізи з графіками статистики і прогнозів)))
Гаразд, математику можна залишити на «після-декрету». А зараз все одно треба себе чимсь займати. Не сидіти ж безвилазно на мам-форумах, як це інші жіночки роблять.
Маленькі трагедії жінки
Чи трагедії маленької жінки. Ще не знаю, як це назвати, але слово «маленькі» використовуватиметься іронічно. А може, взагалі назва буде іншою. Проте, я ще не вирішила, якою.
Це моя міні-збірка віршів до україномовної поетичної збірки Клубу київських поетів. Це 10 віршів про жінку (жінки у віршах усі різні і, звичайно ж, уявні... хоча зустріти таких можна щодень). Вибрані для друку твори об’єднує візуалізація образів, еротизація текстів і наскрізна проблема жіночої нереалізованості.
