КНИЖКА НА НІЧ
(поетична збірка)
Автор: Антоніна Спірідончева
Дощ
Як падав дощ, губився у волоссі,
Тонув у вільних прядках, утікав,
То пам’яттю волік в дитинство босе,
Яке під осінь сам колись украв.
Надворі ж травень, і лице умите
Краплинами цілющої весни.
Це зараз дощ – дешевий освіжитель.
Колись – весела втеча по росі.
Коли ти босоніж по мокрих травах
Біжиш, і краплі котять по спині,
Спадають з вій, в повітря сміх пірнає...
Цей дощ – такий. Його не вкрасти, ні!
|