Революція
Дух революції. Сонце стріляє за комір,
В голову, в очі – весною заскочений жовнір
Вкрай збожеволів. У березневому просторі
Топче наш спокій, пускаючи постріл за пострілом.
Ми відбиваємось, ніби не стали дорослими,
Цілимо в натовп думками до відчаю гострими.
Хочеться враз наступати і буть милосердними.
Запал і спротив, народжені в нас ізсередини,
Б’ються в легенях, у серці – в нетрях під ребрами.
Спрага страшна за любов’ю, мистецтвом, шедеврами,
Так, ніби зараз чи завтра відчуємо, створимо,
По перемозі збудуємо триповерховими
Вулиці радості, щастя, і їх озеленимо,
Втопчемо в землю пасивність, засадимо кленами,
Вмиємо. Індустріальні міста будуть нашими,
Так, щоб ходити по них переможними маршами.
Досить терпіти цей світ догори перевернутим
І дожидати кінця телерадіорекрутом.
Сонце по спині пече – не шкодує на витрати.
Нашу діряву свідомість пора би провітрити!
|