Весна-поетеса: сайт Антоніни_Спірідончевої

НЕЗНАЙОМКА

(фантазія)

- Ласунчику, то не твоя цукерка?

- Хоч не моя, та я її візьму.

- Ласунчику, скажи мені відверто,

 Де загубив цукерку ти свою?

- Моя кохана у краях далеких,

Їй байдуже, що я тепер один.

Солодша ж ти за ту мою цукерку,

Не шкода, що кохану не спинив.

- Від твоїх слів я не прийду до тями.

Але скажи, що сталося у вас?

- Любов давно покрилася снігами,

Бо не пройшла випробувань на час.

- Ти дивишся на мене так з-під лоба?

- Пробач, думки у щось таке сплелись...

Мені здалось, що в нас одна дорога,

Ми вдвох щасливі будемо колись.

- Стрімкий політ думок і сподівання

Висловлюєш так просто, без умов?

- Пробач, я червонію. Це кохання,

Незвідана ніким палка любов.

- Чекай, ти вже верзеш якісь дурниці...

- Ти мене маниш пристрастю очей.

Я й сам вже власних слів не розумію,

Від наших божеволію ночей.

- Ти що?! Між нами...

- О, пробач, це мріі.

В моєму мозку повна чортівня.

Я від одного погляду дурію.

Кохана, ти усе моє життя!

1999 р.