Весна-поетеса
(поетична збірка)
Автор: Антоніна Спірідончева
ЛІТО
ВІН
Запалить сонце після сильного дощу,
Пробудить день співанками птахів.
Його я в серце вже не запрошу,
Нехай гуля собі просторами полів.
Він – світле втілення моїх таємних мрій,
Він – аромат, яким наповнена любов,
Лиш він – безмежний вир бажаних слів,
У сон прямує теплота його долонь.
Як хитрий звір, він поглядом зове,
Та обережніше, дивись не обпечись.
Коли він поруч, знаєш лиш одне:
Це божевілля промине колись.
Він спровокує спалахи зірок,
Які впадуть до вимріяних ніг.
Це справжнє щастя! Апогей висот!
Але мине в одну єдину мить.
Нехай збирає в кошики зірки.
Його я в серце вже не запрошу.
Але мені підказують птахи,
Що й зараз я сама собі брешу.
1999 р.
|