Весна-поетеса: сайт Антоніни_Спірідончевої

Меню сайту
ТОП-20 матеріалів

Руда Кобилиця)

Участь в проектах з елементами міжнародності

Німфи дорвались до вина Афродити))))

Підбиваю підсумки свого творчого 2014 року :)

Побачила світ моя нова поетична збірка "Вістря голосу")

Книжка на ніч. Вона вже є :)

Амазонські читання на "Країні мрій"

Літстудія "Перехрестя" на Гогольфесті. Голоси і візії міста

Як ми їздили на Львівський Форум видавців (презентація "Першої тисячі кроків" та відкриття третього сезону "Урба-Перехрестя")

УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ: очний тур

«Вілаґ почуттів» – наймасштабніший збірник сучасної української поезії

Поетичну збірку «Пензлі різнобарв» презентовано у київському Будинку письменників

«Київ ПОЕТажний» бенкетував читаннями та презентаціями на «Медвіні». А я презентувала «Малолітку»

У Літературного клубу "Київ ПОЕТажний" гарна новина: вийшла друком книга поезій "Пензлі різнобарв"

Антоніна Спірідончева та Денис Кожухов-Суховій і їх «бунтарський» музично-поетичний діалог

Чоловік в дорогому костюмі і з соняхом замість обличчя – не з вашого офісу?

Волієте провокацій?! Вам сюди… (рецензія на книгу "Бізнес-провокація")

Про Сліва-фест та вранішнє гудіння в голові

Літстудія «Перехрестя» розбиває міф про консервативність і законсервованість Спілки письменників України

Клуб київських поетів «Київ поетажний» - спільнота інтернет-літераторів не поступається професійним літературним об’єднанням

Зараз на сайті
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Присутні:
Головна » Файли » Мої подорожі » Мої подорожі

Живность Шри-Ланки
[ ] 19.11.2009, 09:39

Живность Шри-Ланки

Коль уж я взялась рассказывать о животных Шри-Ланки (уже были слоны и черепахи в предыдущих постах), то сегодня постараюсь рассказки о живности закончить...

Нет, не так, давайте я расскажу о сафари по реке, а там как раз и будет вся оставшаяся (о которой не скучно читать) живность.

Это река Бентота. Вы уже подумали, что она такая узенькая? А вот и нет. Она очень широкая и длинная, на этой реке около 50 полноценных островов, на некоторых из них живут люди.
Во она какая! А местами и шире.
Красиво!
Не туристы ли там с палаткой? С палаткой - определенно. Только сейчас заметила...
Прикольно ездить по вот таким природным лабиринтам.
И таким. Извините, что смазано, другой фотки нет.
А это уже - рукотворные. Правда, здесь я птичку фоткала.
Кстати о птичках... Эта фотка уже была в моей записи о том, что мы со Светой Балагулой - охотники за удачей, там еще о поэтических сборниках было, но я поняла, что этой темы народ шарахается... Так вот: эта фотка тоже из того сафари.
Мы остановились на одном из островов.
Дядюшка показал, как из пальмовых веток делают крышы домов. Кажется, я даже запомнила технологию сворачивания листов. А мой муж даже заснял на видео. Короче, если случится глобальное потепление... Ладно, неудачный пример. Если вдруг придется жить где-то в тропиках, мы не пропадем... Ну не будем о грустном...
Оно же, только используемое по назначению, эксплуатируемое.
А потом мы поехали на другой остров - в храм Будды. Кстати, искала вчера полвечера эту фотку в пост о Буддах и не нашла. Ну я ж красавица - отщелкала больше полтыщи кадров и слила их в одну папку с Арабскими Эмиратами, а рассортировать руки не дошли... Так вот, монах устроил нам экскурсию по храму и делал вид, что не знает (а знают это абсолютно все), что все туристы едут сюда посмотреть на гигантских белок (пока люди доезжают до белок, Будда им встречается невероятное количество раз).
Эти гигантские белки не боятся людей. Но я вам скажу: они зажрались. Повсюду, куда они физически могут спуститься с пальм, лежат недоеденные бананы. И все, кто едек к белкам, везут бананы, хотя их гиды точно знают, что бананов у белок и так хватает. Мы, кстати, тоже приехали с куленчком бананов...
Вот она! Или он?
Но мне повезло. После получасового уговаривания, белка согласилась попробовать банан из моих рук. Посмотрите, какая моя рука, и какая гигантская - белка!
В этой реке полно вот этой живности. Кстати, крокодилы в реке тоже живут. Нас успокоили, что их штук 50 осталось. Мы их не видели, я этому рада.
А это я - на реке. Кстати, этот цветок в волосах, на ряду с лотосом дарят Будде. Мне в волосы его вставил наш экскурсовов-водитель тук-тука. По-моему, неплохо получилось))) В следующей записи, если не забуду, расскажу об океане.
Нее, этими белками я реально очарована...
Категорія: Мої подорожі | Додав: Антонина
Переглядів: 682 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Пошук
Друзі сайту

Літературний клуб "Київ ПОЕТажний"

Літстудія "Перехрестя"

Журнал "Музеї України"

Журнал "Нова Січ"

Мої публікації на інших сайтах:

ХайВей (портал громадянської журналістики)

Проба пера

Гоголівська академія

ХайБлогер

Сумно?Ком

Клуб поезії

Севама

ЛітКлуб

Поетичні майстерні

Стихи.ру

Корреспондент.Блоги

Сторінка Вконтакті

Сторінка facebook

Мої книжки на Avtura.com.ua

Електронні книжки


Бізнес-провокація    
Бізнес-провокація
Це роман про топ-менеджерів і засновників, манери управління та прийняття ріш...
 
Весна-поетеса: Поетична збірка    
Весна-поетеса: Поетична збірка
Поезії Антоніни – двомовні. Вони напрочуд легкі, прозорі і мелодійні. В них п...
 
Малолітка    
Малолітка
«Малолітка» - книжка дівчача. До неї увійшли твори, в центрі яких стоїть моло...


Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz