КНИЖКА НА НІЧ
(поетична збірка)
Автор: Антоніна Спірідончева
Слабке лоша
(із циклу "Діалоги")
1.
Пролетіли і літо, і осінь,
І надія. А серце щемить,
В нім ворушаться спогади й досі,
Кожна ще пам’ятається мить.
У клубки загортається туга,
І сіріє, як осінь, душа.
Ти не станеш ні мужем, ні другом.
Я ж – як загнане в стійло лоша,
Що вхопило хвилиночку волі,
Молодої любові ковток,
І тепер потерпає від болю,
Що скрутився у сірий клубок.
Слова вголос
Я хочу заглушити біль,
Сама в собі, без жодних шан.
Ковток вина – і можна в бій.
Сп’яніло-впевнена душа
Говорить, що ти будеш мій,
Забувши: я – слабке лоша.
2.
Як це сталось? Гарячі цілунки
Мов украдені кимось із неба,
Хтось поцілив у юні стосунки,
Як у пляшку порожню... Даремно...
Я – дурненьке лоша, що без мами
Налякалось розбитого скельця,
Не збирало ще теплі уламки,
А в тій пляшці було моє серце...
Пролетіли і літо, і осінь.
Я росту і, на диво, мужнію,
Рвуся в бій, коли в небі є просинь,
Як нема – то втрачаю надію.
Слова вголос
Я хочу заглушити біль,
Сама в собі, без жодних шан.
Ковток вина – і можна в бій.
Сп’яніло-впевнена душа
Говорить, що ти будеш мій,
Забувши: я – слабке лоша.
| 
