Так написати...
Так написати, щоб смисли з’єднати зі словом,
Ніби здригнутись від блискавки в днину погожу,
Думку інертну покласти на тверду основу,
Думку, яку ухопити непросто – чи зможу?
Легко у рими лягає притерте до звички буденне,
Вміє фантазій політ висоту позахмарну набрати.
Тільки не те я шукаю. Від істин відомих, напевно,
Повно віршів – круговерті. Шукать несвідоме –
чи варто?
|