Що тобі?
Що тобі, хлопчино?
Без любві не любо?
Стиглими очима
Клеїш мені губи.
Серце б’є в пориві,
Наче у сто голок.
Пересів із пивом
За сусідній столик.
Далі що? Ні кроку?
Чи тебе не вчили?
Так, сімнадцять років
Маю за плечима.
Стильна, самостійна.
Ось, люблю бакарді.
Зважуй свої сили.
Може, ти й не вартий.
Я до тебе боком
Повернусь. Так краще ж?
Вирізи глибокі,
Так що сам все бачиш.
Підійшов, небога,
Наглості набрався.
Дивишся на ноги,
Дивишся на пальці.
Хоч не злий ти, певно –
Я не знаю, хто ти!
І твоїм маневрам
Я влаштую спротив!
Хвалиш мою вроду,
Запиваєш пивом.
Кароокий погляд
Хитрий і брехливий.
І пасмо чорняве
Змокло від напруги.
Все б тобі халява
Падала у руки.
Ти в своїх вердиктах
Піднімаєш теми,
Як в мені збудити
Сексуальні гени.
Я ж веду розмову
Глибоко-занудну,
Як чуттєвість болем
Заміщають люди.
Хто кому сьогодні
Забиває баки?
Хлюпає в безодню
«Інтелектуалка».
Точиш якісь ляси,
Тиснеш інтересом,
Кличеш прогулятись
Начебто без сексу.
Ти – манливо-гарний,
Тільки ж це не привід.
Добре, що у барі
Є службовий вихід.
|