Дівчинка з білим личком
Чорна поскубана чілка
Падає гострим клоччям
В сірі просторі очі
Дівчинки з білим личком.
Вийшла із перукарні –
Ноги і спина голі,
Груди налиті болем,
Посмішка – театральна.
Звісно, вона не винна...
Рвалась любов по-вовчому –
В шмаття і дуже боляче...
Хвиля найшла... розривна.
Хто кому душу вийняв?
Де перетнуть дороги?
Тільки ж учора ноги
Клала йому на коліна...
Близкість в них стала розкішшю,
Болем живе кохання,
Поки іде змагання,
Хто з них до себе жорстокіший.
Мріє про хепі-енд
Дівчинка з білим личком.
Бити у серце – звичка,
Навіть суспільний тренд.
|