Весна-поетеса: сайт Антоніни_Спірідончевої

Меню сайту
ТОП-20 матеріалів

Руда Кобилиця)

Участь в проектах з елементами міжнародності

Німфи дорвались до вина Афродити))))

Підбиваю підсумки свого творчого 2014 року :)

Побачила світ моя нова поетична збірка "Вістря голосу")

Книжка на ніч. Вона вже є :)

Амазонські читання на "Країні мрій"

Літстудія "Перехрестя" на Гогольфесті. Голоси і візії міста

Як ми їздили на Львівський Форум видавців (презентація "Першої тисячі кроків" та відкриття третього сезону "Урба-Перехрестя")

УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ: очний тур

«Вілаґ почуттів» – наймасштабніший збірник сучасної української поезії

Поетичну збірку «Пензлі різнобарв» презентовано у київському Будинку письменників

«Київ ПОЕТажний» бенкетував читаннями та презентаціями на «Медвіні». А я презентувала «Малолітку»

У Літературного клубу "Київ ПОЕТажний" гарна новина: вийшла друком книга поезій "Пензлі різнобарв"

Антоніна Спірідончева та Денис Кожухов-Суховій і їх «бунтарський» музично-поетичний діалог

Чоловік в дорогому костюмі і з соняхом замість обличчя – не з вашого офісу?

Волієте провокацій?! Вам сюди… (рецензія на книгу "Бізнес-провокація")

Про Сліва-фест та вранішнє гудіння в голові

Літстудія «Перехрестя» розбиває міф про консервативність і законсервованість Спілки письменників України

Клуб київських поетів «Київ поетажний» - спільнота інтернет-літераторів не поступається професійним літературним об’єднанням

Зараз на сайті
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Присутні:
Головна » Файли » Мої подорожі » Мої подорожі

Практичні поради для подорожуючих на Синевир
[ ] 27.08.2009, 20:18

Практичні поради для подорожуючих на Синевир


Автор: Антоніна Спірідончева
18.05.2009 р.

озеро Синевир
озеро Синевир
Як приємно подорожувати по мальовничих куточках України, особливо, якщо погода гарна, сонячна. Одним з напрямів можливої подорожі є Закарпатська область.

Закарпаття багате на місця, що викликають інтерес у туристів. Одним з «розкручених» місць є озеро Синевир, що розташоване високо в горах в Міжгірському районі. Озеро має неабияку наукову цінність. Однак, туристи шукають красу. Поїхати туди справді варто: Синевир є найбільшим гірським озером в Україні, там чисте повітря, свіжо, прохолодно і дуже красиво, там можна відпочити, набратись сили і хорошого настрою, а по дорозі до озера можна досхочу милуватись горами.

Та щоб убезпечитись від неприємних сюрпризів, слід знати деякі дрібниці, про які далі.

  

Подорож автомобілем

По дорозі від Міжгір’я до Синевиру є 2 пропускних пости. Один пропускає на територію Національного парку Синевир, а другий – безпосередньо на озеро. Проїзд через обидва пости платний. Плата майже символічна: по 2 грн. з людини та 2 грн. на першому пості і 10 грн. на другому – за проїзд автомобіля.

На другому пропускному пункті чекають сюрпризи. Можна залишити автомобіль неподалік цього пункту і до озера піти пішки. Так роблять багато відпочиваючих, зокрема всі ті, хто приїжджає на автобусах. Але автомобілісти, або літні люди, або відпочиваючі з дітьми, подолавши не малу відстань і висоту до озера, можуть пожалкувати, що не піднялись на автомобілі. На жаль, на вході (в’їзді) немає інформації про те, яку відстань доведеться пройти пішки і на яку висоту піднятись.

Дорога до озера
Дорога до озера
Тим, хто вирішив піднятись до озера на авто, теж не позаздриш. Справа в тому, що існує ліміт на кількість автомобілів, які можуть одночасно знаходитись біля озера. Тобто бажаючі заїхати до озера вишиковуються в чергу перед пропускним пунктом і чекають, поки звідти хтось виїде. Скільки автомобілів виїжджає, стільком і дозволяють заїхати. На травневі свята ця черга була чималою. Багато часу витрачається на стояння в черзі замість того, щоб насолоджуватись красою природи.

Той, хто проїзжає пропускний пункт, зіштовхується з новою незручністю: дорога до озера дуже вузька – для одного автомобіля, кручена і щедро всипана ямами, по ній іде велика кількість людей в обдидва боки, яким не завжди є куди зійти, щоб пропустити авто, автомобілі їх дратують, окрім того вниз спускається зустрічний транспорт.

На горі чекає маленька парковка біля ресторану, яка вщент заповнена.

Місцеві розповідають, що раніше до Синевира автомобілі не пропускали, туристи ходили пішки. Пропускати почали лише тоді, коли на березі озера відкрили ресторан.

Розваги

Доріжка навколо озера
Доріжка навколо озера
Одна з найпопулярніших розваг – обійти Синевир кругом. Для цього навколо нього прокладена доріжка. З неї відкриваються чудові види на озеро.

На березі зведений дерев’яний пам’ятник Сині та Виру, в честь яких, за легендою, озеро отримало свою назву. Є чимало версій легенди, однак, усі вони зводяться до любовної історії бідного пастуха Вира та дочки багатія Сині з печальним кінцем. За однією з версій батько Сині наказав убити Вира. На місці, де він був убитий, зараз острівок, а озеро – це сльози Сині.

Найпопулярнішою темою розмови, як мені здалось, є те, як розрізнити ялину та смереку. Різні групи людей мацають гілки та визначають, що це за дерево. Щоб бути в темі, треба знати, що смерека не колюча.

На Синевирі можна покататись на плоті. Однак, треба бути готовим замочити ноги. До речі, купатись та ловити рибу в озері заборонено.

Риби в Синевирі багато. Однією з розваг є годування мальків біля берега. Люди кидають хліб, на який одразу жадібно накидається велика кількість рибок. Не знаю, чи дозволяється це робити, але дітям подобається.

Перекусити можна в ресторані, а можна влаштувати пікнік. Розводити вогнище заборонено, але якщо дуже хочеться - з дозволу адміністрації лише в певних місцях. Варто в цьому разі брати з собою пакет для сміття. Наприклад, на травневі свята в обідню пору смітники вже були переповнені і люди скидали сміття на землю біля них.

Як бачимо, розваг небагато. Отож, їхати на Синевир варто для того, щоби просто помилуватись красою природи і набратися сил.

Навіть у хмарну погоду на озері гарно
Навіть у хмарну погоду на озері гарно

Оглядовий майданчик
Оглядовий майданчик

Катання на плоті
Катання на плоті

Дорога до озера
Дорога до озера

Синь та Вир
Синь та Вир

Краса!
Краса!

Потік
Потік

По дорозі до Синевира можна досхочу милуватись красою гір
По дорозі до Синевира можна досхочу милуватись красою гір



Категорія: Мої подорожі | Додав: Антонина
Переглядів: 1283 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Пошук
Друзі сайту

Літературний клуб "Київ ПОЕТажний"

Літстудія "Перехрестя"

Журнал "Музеї України"

Журнал "Нова Січ"

Мої публікації на інших сайтах:

ХайВей (портал громадянської журналістики)

Проба пера

Гоголівська академія

ХайБлогер

Сумно?Ком

Клуб поезії

Севама

ЛітКлуб

Поетичні майстерні

Стихи.ру

Корреспондент.Блоги

Сторінка Вконтакті

Сторінка facebook

Мої книжки на Avtura.com.ua

Електронні книжки


Бізнес-провокація    
Бізнес-провокація
Це роман про топ-менеджерів і засновників, манери управління та прийняття ріш...
 
Весна-поетеса: Поетична збірка    
Весна-поетеса: Поетична збірка
Поезії Антоніни – двомовні. Вони напрочуд легкі, прозорі і мелодійні. В них п...
 
Малолітка    
Малолітка
«Малолітка» - книжка дівчача. До неї увійшли твори, в центрі яких стоїть моло...


Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz