Весна-поетеса: сайт Антоніни_Спірідончевої

Меню сайту
ТОП-20 матеріалів

Руда Кобилиця)

Участь в проектах з елементами міжнародності

Німфи дорвались до вина Афродити))))

Підбиваю підсумки свого творчого 2014 року :)

Побачила світ моя нова поетична збірка "Вістря голосу")

Книжка на ніч. Вона вже є :)

Амазонські читання на "Країні мрій"

Літстудія "Перехрестя" на Гогольфесті. Голоси і візії міста

Як ми їздили на Львівський Форум видавців (презентація "Першої тисячі кроків" та відкриття третього сезону "Урба-Перехрестя")

УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ: очний тур

«Вілаґ почуттів» – наймасштабніший збірник сучасної української поезії

Поетичну збірку «Пензлі різнобарв» презентовано у київському Будинку письменників

«Київ ПОЕТажний» бенкетував читаннями та презентаціями на «Медвіні». А я презентувала «Малолітку»

У Літературного клубу "Київ ПОЕТажний" гарна новина: вийшла друком книга поезій "Пензлі різнобарв"

Антоніна Спірідончева та Денис Кожухов-Суховій і їх «бунтарський» музично-поетичний діалог

Чоловік в дорогому костюмі і з соняхом замість обличчя – не з вашого офісу?

Волієте провокацій?! Вам сюди… (рецензія на книгу "Бізнес-провокація")

Про Сліва-фест та вранішнє гудіння в голові

Літстудія «Перехрестя» розбиває міф про консервативність і законсервованість Спілки письменників України

Клуб київських поетів «Київ поетажний» - спільнота інтернет-літераторів не поступається професійним літературним об’єднанням

Зараз на сайті
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Присутні:
Головна » 2009 » Жовтень » 14 » В поезіях автор програмує майбутнє
В поезіях автор програмує майбутнє
00:06

 

Я давно це помітила. Тому на тривалий час перестала писати: п’ять років творчого затишшя, хіба що віршовані вітання зі святами, днями народження та випробування своєї майстерності в епістолярному жанрі, здебільшого вишуканих словесних задокументованих наїздів, бо професія юриста як не як.


Хтось буде здивований, що мої ранні поезії (так би мовити інтимні), датовані якимсь там 1996-2002-м роками, деякі з них навіть потрапили до книжки «Весна-поетеса», насправді присвячені – нікому. Нафантазовані, висмоктані з пальця, якщо бути чесною... Здійснилися вони вже потім... так, ніби я сама писала сценарій. Рost factum виявилось, що й писати мені нема про що, бо вже все написано.


Пізніше, серед знайомих мені творчих людей дехто підтвердив: таки здійснюється написане, ми програмуємо собі майбутнє... Мабуть, це відбувається за приблизно тим же принципом, як і досягнення важливих цілей, записаних на аркуші паперу, прикріпленому на видноті. Приблизно так, як здійснюються заповітні мрії, щодо яких маємо абсолютну впевненість, що саме цього ми дууууже хочемо. Так, як діє молитва, коли дійсно віримо. Приблизно так, як діє гіпноз... ні, про це буду стверджувати – не пробувала, не знаю. Словом, опиняється десь глибоко в підсвідомості, що діється далі – питання до психологів чи до Бога.


Вірші спочатку задумуються, в голові крутяться фрази, ідеї, сюжет, все це пропускається через почуття, потім лягає на папір, потім незліченну кількість разів перечитується. І сяк, і так, і під настрій, і щоб упевнитись, що дійсно гарні, і правляться, знову відбираючи наше натхнення і уяву. Чому б їм не здійснюватись?


Я розповіла про цю знахідку своїй подрузі, з якої писала образ героїні до свого роману, який, до речі, застряг десь у шухляді, близький до закінчення. За десять років у шлюбі та не могла завагітніти. «Зроби так, щоб моя героїня народила дитину», - попросила вона - і я зробила, закрутивши сюжет таким чином. Через рік моя подруга стала мамою. Збіг чи ні? Були й інші подібні збіги, коли щось ставалося несподіване, непередбачуване – а я ж про це писала раніше!


До відбору віршів для публікації в інтернеті, а особливо для книги – оприлюднення, винесення в світ – я підійшла дуже відповідально і обережно. Те, що таїло в собі негатив, хоч уже і пережите, на публіку не пішло, навіть більше – було видерте із старих зошитів, пошматоване і відправлене в сміття. Немає більше бажання це тримати, а тим більше десь показувати. До книги ж увійшли переживання і біль, якщо вони з оптимістичним фіналом чи висновком, за одним, здається виключенням. Взагалі до творення поезії я почала підходити обережніше – беру ручку лише в хорошому настрої (депресії, хвороби – не час для поезії), пишу про хороше і красиве; здається, я міцно засіла на пейзажній ліриці, щоправда, природні явища в ній одухотворені та навіть еротичні.


Від перших віршів моє життя змінилося – з’явилася сім’я. Я не хочу потрясінь і запрограмованих мною, але не передбачених долею, проблем. Я боюся щось зіпсувати. Хтось буде з цього сміятися, як із суєвірності, набожності, віри в паранормальні явища, але я боюся... зосередившись на чомусь невинно-красивому і доброму...


А нещодавно я знайша дуже подібні моїм думки у Оксани Забужко. Вона стверджуе, що справжня поезія завжди пишеться про майбутнє, наводячи цьому докази. Проте, після прочитання її письма, мені закралося нове запитання: де межа між тим, що ми програмуємо, а що – передбачаємо?


Оксана Забужко розповідає у автобіографії (включеній до збірки оповідань «Сестро, сестро»): «...до речі, про отой «кассандризм»: майже всі мої «чорнобильські» вірші, крім одного-двох, написані до катастрофи – за півроку, за кілька місяців: тоді, пам’ятаю, зі снів у яву в мене нав’язливо кочувала була якась фантасмогорична візія безлюдного міста, я просто фіксувала в словах неясний «підземний гул», не тямлячи, до чого воно, - заголовок на кшталт «Прип’ять» були надписані вже post factum. Це я вперше тоді зрозуміла, що вірші збуваються, - що справжня поезія завжди пишеться про майбутнє; потім таке повторювалося багато разів, не раз породжуючи метафізичний страх перед власним словом, - страх, із яким я досі ще не навчилась давати собі раду».


От і думай... Проте я не готова до висновків...

Переглядів: 573 | Додав: Антонина | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 1
1 Светлана  
Возможно и так... Кто знает? Хорошо написала, молодец!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Пошук
Друзі сайту

Літературний клуб "Київ ПОЕТажний"

Літстудія "Перехрестя"

Журнал "Музеї України"

Журнал "Нова Січ"

Мої публікації на інших сайтах:

ХайВей (портал громадянської журналістики)

Проба пера

Гоголівська академія

ХайБлогер

Сумно?Ком

Клуб поезії

Севама

ЛітКлуб

Поетичні майстерні

Стихи.ру

Корреспондент.Блоги

Сторінка Вконтакті

Сторінка facebook

Мої книжки на Avtura.com.ua

Електронні книжки


Бізнес-провокація    
Бізнес-провокація
Це роман про топ-менеджерів і засновників, манери управління та прийняття ріш...
 
Весна-поетеса: Поетична збірка    
Весна-поетеса: Поетична збірка
Поезії Антоніни – двомовні. Вони напрочуд легкі, прозорі і мелодійні. В них п...
 
Малолітка    
Малолітка
«Малолітка» - книжка дівчача. До неї увійшли твори, в центрі яких стоїть моло...


Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz