Мій 2015 рік почався з того, що я змінила заставку в себе на Фейсбуці, щоб гарна діва - чи то богиня, чи то амазонка (робота фотохудожниці Катерини Крючкової) маячила в мене перед очима і надихала. У 2014-му я з’ясувала, що це працює. :)
І дійсно, 2015-й у мене минув під знаменами амазонок і Афродити. Я витратила рік на те, щоб писати тексти, забивши на все інше.
Ні, звичайно, були зустрічі зі студійцями "Перехрестя", учасниками Клубу "Київ ПОЕТажний", різні поетичні акції, читання, виступи... Але я вже не так ними переймалась, як раніше. Майже всі книжкові ярмарки я пропустила: за роки, що я брала в них участь, переконалась - якщо ти не розкручений автор, ефект від ярмаркових виступів приблизно нульовий. Хіба що самопіар всередині літтусівки. Все.
А от студійні і клубні зустрічі - це цінно, цікаво і завжди приємно, тож ходити на них і надалі буду. :)
День письменника в ресторані "Старе Запоріжжя".
Зліва направо: Ярина Мавка, Валентина Захабура, Світлана Дідух-Романенко, Антоніна Спірідончева, Оксана Самара, Сергій Батурин, Анна Малігон та Лариса Ніцой.
|
Вручення нагород переможцям конкурсу урбаністичної поезії "УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ-2015" в Будинку письменників. Спільне фото.
|
"Територія кохання" в Музеї літератури. Захід приурочений до Всесвітнього дня поезії.
Спільне фото.
|
Вечір любовної лірики в Благодійній книгарні "Дієслово" на арт-пікніку Слави Фролової.
Групове фото по завершенню читань
|
Нових книжок у мене не виходило, бо наприкінці 2014-го вийшло одразу дві - "Книжка на ніч" і "Вістря голосу", а нові хоч і підготувала, але до друку справа не дійшла - хотілось знайти для них кращі умови. Та й попереднім своїм виданням треба дати раду, бо та дистрибуція, яка в них є - не витримує ніякої критики.
Зате вдалося зібрати в одному інтернет-магазині електронні версії усіх моїх книжок. Тож якщо Ви не знайшли ні одної з них ні в одному книжковому магазині - можете зайти на сайт "Український авторський портал" і скачати електронну версію. :)
Підбиваючи підсумки 2015-го року, слід згадати, які я собі ставила цілі на цей рік. А ось і вони, занотовані в підсумках 2014-го року.
ПЛАНИ-2015
1. Я хочу, щоб у цьому році моя поетична казка для дівчаток "Орлеана" нарешті вийшла книжкою - великою, яскравою і дорогою на вигляд (але помірно дорогою в роздрібній торгівлі). Я на днях ходила по книгарнях, щоб подивитись асортимент подібної тематики (не вперше). І нічого подібного не знайшла (теж не вперше). Тож треба прориватись, хоч і складно. :)
2. "Афродита", хоч і вічно молода, а без руху і активності може змарніти лицем і духом. Тож пора її видавати. Бажано в тому ж форматі, що й "Орлеану", але для старшої вікової категорії жінок. :)
3. "Амазонкам" без власної книжки теж тяжко буде. Точніше не їм самим, бо їм-то шо? А тим, хто стоятиме на їхньому шляху... :))) Ну, тут багато смайликів, бо "Амазонки" у мене ще не закінчені, а моє творче натхнення має здатність розтягуватись в часі... :)
Тим не менше, цим трьом я вже шукаю картинку для Фейсбуку, щоб маячила мені перед очима у наступному році. :)
4. Під час нашої музично-поетичної зустрічі "Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє" прозвучало багато гарних творів на історично-патріотичну тематику українською і російською мовою. Я б хотіла, щоб їх міг прочитати будь-хто, а не лише я. Хай би це була книжка. Щоправда, ніякого фінансування під неї немає, але ж результат починається з мрії... :)
5. Ну і старі "вісяки", які вже кілька років не знаходять втілення. Ідеї проектів, з якими мені б не хотілось розлучатись, але яким не вистачає коштів і ... працелюбної целеспрямованої злагодженої команди :
- перехресне рецензування
- МІНІ
- 2П: Подвійний профіль.
- аудіозбірка давно записаних, але досі не оброблених творів.
Перехрестяни зрозуміють)))
Сподіваюсь, до них таки дійде черга на втілення. :)
Тепер по пунктах.
1. Моя "Орлеана" засиділася "в дівках" - найдовше з усіх рукописів. Я закінчила її писати ще в 2012-му році, двічі відправляла на "Коронацію слова" в номінацію "дитячої літератури". Але вона є явним неформатом для дитячої літератури, оскільки є сюжетним, об’ємним твором, написаним віршованим рядком. Знаючі люди кажуть, що на "Коронації" неформат ніхто не дивиться, відкидають і все. Ну і ладно. Але протягом цих двох років я не оприлюднювала навіть фрагменти твору, бо цього вимагають умови конкурсу. Теж фіг із ним. Ще якийсь час я надсилала рукопис у видавництва, що видають літературу для дітей, але безрезультатно (подробиці хай залишаться за лаштунками).
А зараз я думаю, що досить займатись попрошайництвом по конкурсах та видавництвах, Орлеані, як справжній королеві, слід розправити крила, стати владною, вольовою і самій вирішувати свою долю. Бажано, уже в 2016-му році. :)
2. "Афродиту" я закінчила писати в середині цього літа. Коли я бралась за передостанній сюжет про зустріч Афродити і Артеміди, двох протилежностей, уособлень хіті і цноти, то не думала, що за обсягом цей твір пережене решту 11-ть творів поеми поем. :) Афродита писалася охоче, з веселощами і насолодами, вином і втіхами.
Я щиро хотіла, щоб "Афродита" вийшла в світ з ілюстраціями, виконаними спеціально для книги, в єдиному авторському стилі. Але мої стосунки з художниками не склались. Може, я погано шукала. А може, і немає такого художника на даному етапі, який би малював Афродиту з усіма її родзинками захоплено і з задоволенням...
Що не робиться - на краще, я вважаю. "Афродита" вийде з ілюстраціями класиків. Благо, Афродиту/Венеру не малював хіба лінивий)))
3. Про амазонок у мене написано ще не так багато творів - лише 9-ть. Більше - у ідейних задумках. Тобто ідей і персонажів я вже понапридумувала, лишилось небагато - сісти і написати (з цим у мене найскладніше).
Найгарнішим твором про амазонок наразі є "Руда Кобилиця", яку я написала у вересні, повернувшись з Туреччини, де також (чи й першочергово) були амазонські локації - царства. :)
4. Книжка-продовження акції "Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє" - готова! Називається "Вітри часів". Ця книга показує Україну у вимірах часу (від найдавніших часів) і простору (охоплює територію включно з трьома найбільшими сусідами). Для цього я відібрала тематичні твори десятьох авторів, які протягом тривалого часу розробляли "свою" тему. Результатом задоволена! Обкладинку створила молода дизайнерка Марія Торгашова.
Подробиці про книгу розповім пізніше, коли справа дійде до друку.
Я сподівалась, що книга вийде до кінця 2015-го року, але все вперлося в гроші. Їх не було. Але в цьому році, я впевнена, фінансові і організаційні питання вирішиться (я вже знаю як) і книга - буде! :)
5. Жоден зі "старих вісяків" не реалізувався.
Наприклад, ідея "перехресного рецензування" для мене втратила актуальність. Я в цю ідею більше не вірю. Ну не люблять літератори читати твори один одного! А писати на них чесні рецензії - поготів! Хіба по дружбі виключно позитивні відгуки для якогось "літературного" сайту - це можна домовитись... Але не більше.
Проекти "МІНІ" і "2П: Подвійний профіль" я досі вважаю перспективними і корисними як форми популяризації творчості молодих авторів. Однак, це справа близької чи далекої перспективи - поки не ясно.
Аудіозбірка давно записаних, але не оброблених віршів Вікторії Осташ, Анни Малігон, Валентини Захабури, Оксани Шафаревич і Антоніни Спірідончевої - відлежується в комп’ютері вже не один рік.
Володимир Осипенко (звукорежисер за професією), на допомогу якого ми сподівались, сказав, що запис поганий і треба всі вірші начитати заново. :))) Але це не реально! Поети - не настільки організований народ, щоб отак взяти, ще раз зібратись і ще раз начитати! Тим більше це старі твори, а читати ж завжди хочеться нове...
Словом, з тими записами треба щось робити. Я, наприклад, не вірю, що вони безнадійні. Треба знайти фахівця, який нам їх обробить, і фахівця, який дизайнерськи і мультимедійно усе це упакує. Інша справа, що розглядати Аудіозбірку як бізнес-проект - недоцільно. Це просто треба зробити, щоб було.
Із такими задумами я вступаю у 2016-й рік. :)
|