Мій 2015 рік почався з того, що я змінила заставку в себе на Фейсбуці, щоб гарна діва - чи то богиня, чи то амазонка (робота фотохудожниці Катерини Крючкової) маячила в мене перед очима і надихала. У 2014-му я з’ясувала, що це працює. :)
І дійсно, 2015-й у мене минув під знаменами амазонок і Афродити. Я витратила рік на те, щоб писати тексти, забивши на все інше.
Ні, звичайно, були зустрічі зі студійцями "Перехрестя", учасниками Клубу "Київ ПОЕТажний", різні поетичні акції, читання, виступи... Але я вже не так ними переймалась, як раніше. Майже всі книжкові ярмарки я пропустила: за роки, що я брала в них участь, переконалась - якщо ти не розкручений автор, ефект від ярмаркових виступів приблизно нульовий. Хіба що самопіар всередині літтусівки. Все.
А от студійні і клубні зустрічі - це цінно, цікаво і завжди приємно, тож ходити на них і надалі буду. :)
День письменника в ресторані "Старе Запоріжжя".
Зліва направо: Ярина Мавка, Валентина Захабура, Світлана Дідух-Романенко, Антоніна Спірідончева, Оксана Самара, Сергій Батурин, Анна Малігон та Лариса Ніцой.
|
Вручення нагород переможцям конкурсу урбаністичної поезії "УРБА-ПЕРЕХРЕСТЯ-2015" в Будинку письменників. Спільне фото.
|
|
"Територія кохання" в Музеї літератури. Захід приурочений до Всесвітнього дня поезії.
Спільне фото.
|
Вечір любовної лірики в Благодійній книгарні "Дієслово" на арт-пікніку Слави Фролової.
Групове фото по завершенню читань
|
Нових книжок у мене не виходило, бо наприкінці 2014-го вийшло одразу дві - "Книжка на ніч" і "Вістря голосу", а нові хоч і підготувала, але до друку справа не дійшла - хотілось знайти для них кращі умови. Та й попереднім своїм виданням треба дати раду, бо та дистрибуція, яка в них є - не витримує ніякої критики.
Читати далі>>>
