Якось я вже писала про «синергетичний ефект» у творчості, тобто виникнення додаткових ідей, напрацювань, результатів завдяки спілкуванню творчих людей – спільних чи в кожного окремо, чого не відбулось би, якби кожен творець був обмежений своїм звичним колом спілкування. Тоді це був напівжартівливий вірш «Синергетический эффект», в хайвеївській рецензії на який, до речі, Вікторія Івченко написала: «Остроумно! Однако - не бойтесь за настоящих поэтов. У них ЭТО - от Бога» (маючи на увазі Талант), а я їй тоді відповіла, що ми використовуємо не все, що дається від Бога. І зараз так думаю, бо ж не всі можливості відкриті і видимі, а деякі відкриваються саме завдяки спілкуванню творчих особистостей. Підтвердженням тому, що синергія в творчості існує, стали творчі звершення, продемонстровані на творчому майданчику Молодіжного журналу «Стіна» в рамках виставки «Медвін: Книжковий Миколай», а також запал і обмін думками, який, гадаю, виллється в нові твори.
Почну з уже відомого спільноті ХайВей спільного проекту поетес Вікторії Івченко та Мирослави Капітанової – поетичної збірки «Та рідна домівка у сні...», яка була презентована на творчому майданчику журнала «Стіна». Вікторія Івченко докладно розповіла присутнім, як виникла ідея збірки і як відбувалась спільна творчість. Усе почалося з простого консультування, мовляв «як звучить?», «може, щось варто підправити?» Таких консультацій потребують усі, хто щось творить. Але поетеси відчули духовну близькість, спільність душ, спільність тем, що їх турбують. Ряд віршів у збірці створені ними у співавторстві, коли, скажімо, ідея і першотекст належать Мирославі, а редактура і додаткове художнє насичення – Вікторії. Або ж є вірші, створені Вікторією як відповідь на Мирославині вірші. Тобто на сторінках книги відбувається не лише співтворчість, але й поетичний діалог. Гадаю, збірка «Та рідна домівка у сні...» є результатом синергії від спілкування двох творчих особистостей.
 |
| Вікторія Івченко підписує книжки читачам. |
На творчому майданчику «Стіни» зібралось чимало активних авторів ХайВею, і весь цей час відбувались дискусії щодо творчості, про які вже розповіли Наталія Безсонова у своєму репортажі «Хайвеївці на книжковому ярмарку Медвін» та В’ячеслав Рошко в публікації «Вже вкотре Медвін збирає хайвеївських друзів». Впевнена, кожен після цих обговорень став багатшим, бо отримав нові ракурси для погляду на власну творчість – вже написані твори та ті, що будуть творитись у майбутньому.
Гарно й те, що відбувся обмін книжками хайвеївців, які складно або взагалі неможливо знайти в книжкових магазинах (література-бо не комерційна, автори «не розкручені», не продасться...), детальніше про це вже сказав у своєму репортажі В’ячеслав Рошко. Читання інших – це завжди збагачення, а книга дає більш цілісне уявлення про творчість автора, ніж епізодичні інтернет-публікації.
 |
| На фото Антоніна Спірідончева, Наталія Безсонова, Вікторія Івченко та Наталія Костилєва. |
