Усе життя ми йдемо між світлом і пітьмою, визначаючи перш за все для себе, що є добрим, правильним, людяним – світлим, а що навпаки – несе в собі байдужість, виражений негатив, заплямовує чистоту душ, руйнує чуттєве і матеріальне благополуччя, те, що образно можна назвати темним у нашому житті. Гарна метафора – іти між пітьмою і світлом (а не наосліп!), тобто прокладати життєвий шлях, розділяючи, розмежовуючи оточуючі події, емоції, настрої, думки на світлі і темні. Мабуть, здатні не це не всі, а лише люди з чітко визначеною життєвою, моральною, громадянською позицією.
Десять років тому побачила світ перша поетична збірка Вікторії Івченко – «Між світлом і пітьмою ідемо...». Її наклад давно розійшовся, а сама книжка чекає перевидання. Втім, поезії з неї можна прочитати тут, на ХайВеї, а ще – послухати у авторському виконанні на поетичних зустрічах чи творчих вечорах пані Вікторії.
Поезію Вікторії Івченко – емоційну, вольову, потужну словом і думкою, а ще мелодійну, майже пісенну – складно не помітити і не виділити серед багатьох інтернет-публікацій. Небайдужим до творчості поетеси виявився і Центр духовного розвитку і творчої ініціативи "ГАРМОНІЯ".
Так, минулої суботи, 4 грудня, за його підтримки відбувся творчий вечір Вікторії Івченко під назвою "Між світлом і пітьмою ідемо...", який з одного боку був приурочений до десятиліття виходу першої поетичної збірки авторки, з іншого – ще раз прояснював життєву позицію поетеси. На цьому вечорі випало побувати і мені.
Творчий вечір складався з кількох частин. Розпочався з літературно-музичної композиції «Між світлом і пітьмою ідемо...», створеної за віршами однойменної поетичної збірки. Ось тут, в особливій атмосфері, під музичний супровід прозвучала обрана лірика, в якій гості вечора могли відзначити для себе чітку позицію поетеси і ясність поглядів на довколишній світ, вболівання і оптимізм, проривну силу її думки і характеру, природно-м’яку, а в моменти напруження – гостру образність мислення – не лише у текстах, але й в силі голосу, погляді та поставі авторки.
Пані Вікторія розповіла, що літературно-музична композиція, яка прозвучала на вечорі, була укладена ще п’ять років тому як самодостатній художній твір, де кожен наступний вірш є логічним і чуттєвим продовженням попереднього. За ці роки композиція не раз представлялася слухачам саме цим ланцюжком поезій, що свідчить про незламність поглядів і одночасно високий поетичний рівень авторки десять і більше років тому. Але, як зізналась авторка, з кожним роком, з набуттям нового життєвого досвіду вірші прочитуються інакше, оскільки деякі рядки набувають іншого – більш широкого значення або інших акцентів.
Після закінчення композиції Вікторія Івченко прочитала й інші свої твори, зокрема ті, що увійшли у її другу поетично-публіцистичну книжку «Хто порятує нас від нас самих?», а також нові твори, які увійдуть у збірку «Я - Мавка».
 |
| Пані Мирослава |
Приємним сюрпризом на вечорі стала презентація спільного поетичного проекту зі ще однією хайвеївською поеткою – пані Мирославою, яку постійні користувачі ХВ знають під псевдонімом yarina, а довгожителі сайту - як lavra (пані Мирослава побажала і надалі користуватись псевдонімом). За зізнанням авторок, познайомившись на ХайВеї, вони відчули спорідненість душ. Відтак зайшла мова про спільну поетичну збірку «Та рідна домівка у сні...», в якій навіть деякі поезії написані у співавторстві. Пані Вікторія та пані Мирослава по черзі читали гостям свої твори зі спільної збірки. У них дійсно багато спільного у світовідчутті і поглядах на добро. Втім, у пані Мирослави, яка живе і працює у Нью-Йорку, однією з провідних в поезії є тема материнства і Батьківщини.
 |
| Мирослава та Вікторія представляють свій спільний поетичний проект |
У день презентації проекту спільну поетичну збірку ще не можна було потримати в руках, оскільки типографія дещо затягнула її друк, а перенести презентацію теж було проблематично через повернення пані Мирослави до Нью-Йорка. Проте на сьогоднішній день книжка вже віддрукована і може бути виставлена на суд читача.
Завершувала вечір творча дискусія на тему «Пітьма і світло: Твій щоденний вибір», де бажаючі могли представити свої погляди і підримати дискусію власними творами – як поетичними, так і музичними. Прозвучали вірші сучасних авторів, відомий поет і музикознавецьОлександр Різник подарував публіці кілька музичних композицій.
 |
| Поет і музикознавець Олександр Різник долучився до дискусії музичною композицією |
Вечір закінчився вітаннями і фотографуванням. Тепер слід чекати нової зустрічі з авторками поетичної збірки «Та рідна домівка у сні...», щоб і книжку придбати, і поспілкуватись (вірогідно, відбудеться ще одна презентація спільного проекту в рамках «миколаївського» книжкового ярмарку Медвін наприкінці грудня, про час і місце буде повідомлено додатково).
 |
| Фотографування. А тим часом Олександр Різник захопився грою. |
